Мета: виховувати любов до
найрідніших і найближчих людей – матері і батька; вчити бути чемними, шанувати
батьків, дідусів і бабусь, допомагати їм, любити й пам’ятати те місце, де
народилися, рідну домівку, мову, Україну;
До нього готувалися
усі.
Щасливі, що у залі
мами й тати,
А також ще й бабусі
й дідусі.
І ось сьогодні ми
усі зійшлися,
Поспілкуватися у ці
весняні дні.
Здружитися щоб всі
ми спромоглися,
Побути разом,
поспівать пісні.
Бо це ж чудово, як
батьки і діти
У свято й будні
завжди поруч йдуть.
Сьогодні всім нам
можна порадіти,
Що в нас родини
дружно так живуть.
Сьогодні в нас
родинне гарне свято,
Зійшлися мами,
тата, бабусі, дідусі,
Сестрички, братики
— усіх нас так багато!
Рідні мами, рідні
тати.
Ми вітаєм вас на
святі,
Ми вас любим
щиро-щиро,
Вам бажаєм щастя й
миру.
Сьогодні свято.
Пісня хай лунає,
І хай щасливим буде
кожен день.
Батьки і діти — і
душа співає,
Тож хай лунає
більше тих пісень!
Пісня
Родина, сім’я – це найдорожче для кожної людини. В родині людина робить
свої перші кроки, звідси вона виходить у широкий світ. У сім’ї вона навчається
любові і добра, у сім’ї вона вчиться шанувати свій рід, свою землю.
1 дівчинка. Скажіть
мені, хто знає, що таке сім’я?
2 дівчинка. Та ти
що? Не знаєш? Отакої! Сім’я — це сім Я! Це означає, що в повній сім’ї повинні
бути мама, тато і п’ятеро дітей! Це найменше! Зрозумів?
1 хлопчик. Тепер
ясно, зрозуміло. То що, у мене сім’я неповна? Бо ж у нас тільки троє дітей...
2 хлопчик. Отож —
неповна. А треба, щоб було так, як у народній приказці: «У нашого Омелька —
невеличка сімейка: тільки він та вона, ще старий та стара, тільки Сидір та
Нестірко, та ще діток шестірко, та батько і мати, та їхні три брати»!
3 дівчинка. Ого!
Оце так сімейка! Там, напевно, забувають, як кого звати... Бо ж їх так
багато...
4 дівчинка. Не
забувають, не бійся! Зате там діє правило: у кого діток сім, там є щастя всім!
3 хлопчик. У
великій сім’ї діти виростають дружними, роботящими, щедрими, вміють допомагати
один одному, тому вони і щасливі. Оце і є переваги великої сім’ї. А як росте
одне дитя, воно частіше буває егоїстом, жадібним, бо звикло, що все — для нього
одного...
3 дитина. Так, бо
колись в українській родині було багато доньок і синів, росли вони дружними і
добрими. Як буде дружно, то не буде сутужно, каже народна мудрість. Тому-то в
нашого народу є стільки приказок і прислів’їв про родину, батьків і дітей, що
всіх і не перелічиш.
Прислів’я
Учитель: Дорогі діти!
Найдорожчими для вас є ваша сім’я, тепло родинного вогнища. А кожна щаслива
родина — це маленька цеглинка у побудові нашої держави. Любов до рідної землі,
до Україні не з’являється на порожньому місці. Вона виростає з турботи батьків
про дітей, шани, любові і поваги дітей до старших членів родини. Збережіть це
почуття і пронесіть його крізь усе своє життя. Передайте його своїм дітям. Тоді
не згасне родинне вогнище, зміцніє любов до нашої Батьківщини.
На світі білому
єдина,
Як і Дніпрова течія,
Домашнє вогнище
родинне —
Оселя наша і сім’я.
В щасливі і важкі
хвилини —
Куди б нам не
стелився шлях,
Не гасне вогнище
родинне
В людських
запалених серцях.
Мій отчий дім, де
всі стежки мої.
Веселками ясними
перевиті.
Де у садках
співають солов'ї.
Де шлях в світи
лежить в високім житі.
Якщо дорогі тобі
отчий поріг
І неньки пісні
солов’їні,
Якщо ти любов до
них в серці зберіг
Будь вдячний за це
Україні.
Якщо пам’ятаєш про свій родовід
І наші звичаї
родинні, —
Пильнуй, як зіницю,
батьків заповіт
І вірно служи
Україні.
Не забудь, із якого
ти роду,
Де коріння твоє
проросло.
Край люби свій, ту
тиху природу,
Чим заквітчане наше
село.
Одягнім вишиванки
на свято,
Всі найкращі узори
села,
Візерунки народу
хрещаті,
Ті, що доля навік
нам дала.
Я люблю свою хату,
І подвір’я, й
садок,
Де і сонця багато,
І в жару холодок.
Тихо й затишно
квіти
Коло хати цвітуть,
І невтомно все літо
Бджоли в цвіті гудуть.
Все для мене тут
рідне:
Стіни білі, як
сніг,
І віконце привітне,
І дубовий поріг.
І ряденця строкаті,
Й рушники на стіні,
Навіть дим в нашій
хаті
Рідно пахне мені.
Любіть свою хату,
Бідну, небагату:
Тут ви бігали до
мами
Дрібними ногами.
Тут ваша утіха,
Радість і потіха:
Гей, нема-то, нема
в світі,
Як батьківська
стріха.
Хто свій рід
забуде,
Рідних маму й тата,
Той хай не вертає
До своєї хати.
У вербі, дитино,
Сонце прокидається,
На гілках калини
Діти колихаються.
Опустила віти
Червона калина,
Тихо шепче з вітром
Верба й тополина.
А до мене знову
Мамин голос лине:
«Без верби й калини
Нема України».
ВЧИТЕЛЬ. Сім’я – яке прекрасне слово, воно несе в собі багату спадщину.
Кожна сім’я має своє коріння. Отож, спробували пригадати і відтворити зв’язок з
минулим наші родини за допомогою родовідних дерев. Знати свій родовід,
зберігати про нього пам’ять – це наш обов’язок не лише перед минулим, а й перед
майбутнім поколінням.
Пісня «Деревце роду»
Людське життя завжди сповнене тривог, клопоту. Що б не
відбувалося в родині, батьки завжди намагаються захистити своїх дітей, рідних.
Обереги допомагають повірити в себе, в те, що все буде добре. Особливою силою
наділяються речі, які переходять від покоління до покоління. Досить часто
сімейним оберегом стає весільний рушник, українська писанка, вишиванка.
Вчитель. До
речі саме сьогодні Україна святкує день вишиванки, і всі громадяни мають
вдягнути цей прекрасний символ, цей давній оберіг.
Але і
вербова гілочка, освячена в церкві, дерево калини, сніп жита чи пшениці,
соняшник біля хати — теж вважалися сильними оберегами. Один найбільш відомих
талісманів на удачу — це підкова.
Знайти на
дорозі підкову непросто, така знахідка символізує велику удачу і гроші. Дана
прикмета йде з тих часів, коли кінь був найбільшою господарською цінністю. Якщо
знайдеш підкову -її треба підняти, плюнути не неї і, загадавши бажання, кинути
через ліве плече. Бажання обов’язково збудеться. Знайдену підкову вішають над
дверима. Найбільша удача буде, якщо взяти підкову із задньої ноги сивої кобили.
Згідно з повір'ям, нечиста сила завжди ходить колами і, добираючись до одного
кінця підкови, змушена розвернутися і піти назад.
Якщо прибивали господарі підкову на дверях ріжками доверху,
отримували допомогу в своїх справах від неба, благополуччя і достаток.
Якщо підкова
висіла ріжками донизу, то оберігала дім від сварок, хвороб і поганого ока . Оберіг створюється лише з натуральних
компонентів - рослин, злаків, горіхів, керамічних фігурок, тканини. Якщо в
оберезі присутні штучні декоративні елементи - він перетворюється на прикрасу.
Наш оберіг
зроблений з елементів, що означають достаток, багатство для всього вашого роду.
Вчитель. Тож прийміть шановні батьки, у
дарунок оберіг від своїх дітей, як символ розуміння всіх ваших турбот. Нехай
вам дім завжди буде щедрим і багатим.
Мати – найрідніша
і найближча людина кожному із нас. Від неї ми одержуємо життя. Вона нас вчить,
вкладаючи в наші уста добрі слова. Давайте привітаємо оплесками мам, які
сьогодні завітали до нас на свято.
Матусю рідна, я
тебе кохаю,
Бо ти найкраща,
матінко моя.
Ти все для мене
робиш, я це знаю,
Тож бути доброю у
тебе вчуся я.
І бути мудрою, й
таке ж терпіння мати,
Вродливою я хочу
бути, як і ти.
З шляху правдивого
ніколи не звертати,
А прямувати чітко
до мети.
Пам’ятаю, мамо,
Твоє тихе слово,
Що мене учило
Добру та любові.
Пробач мені,
лелечко, мамо,
Провини дитячі мої,
Люблю я тебе, моя
рідна,
І очі ласкаві твої.
Пробач мені рідна,
хороша.
За біль що тобі
завдала,
Хай в косах не віє
пороша,
А квітами квітне
весна.
Як виросту, мамочко
мила,
Дороги твої я
встелю,
Квітками з
весняного дива,
За ласку й турботу
твою.
В нас мами всі
чудові, молоденькі,
Красуні всі,
чарівні, як весна.
Ми любимо усіх вас
дорогенькі,
А зараз для вас
пісня хай луна.
Пісня про маму
Вчитель.
Тато! Споконвіку у сім’ї батько вважався господарем.
На нього покладалися обов’язки піклуватися про родину, годувати, захищати її. Батьків приклад, батьків наказ були законом для дітей. Тому батька завжди поважали в сім’ї.
На нього покладалися обов’язки піклуватися про родину, годувати, захищати її. Батьків приклад, батьків наказ були законом для дітей. Тому батька завжди поважали в сім’ї.
У мене таточко
серйозний і правдивий.
І я таким же бути в
нього вчусь.
Ми завжди разом,
тому я щасливий.
І труднощів я також
не боюсь.
А все робити вчуся
так, як тато,
І вже навчивсь
ремесел багатьох.
І хоч роботи завжди
в нас багато,
Та все здолати
можемо ми вдвох.
Запитате мене,
діти,
Хто рідніш мені на
світі?
Безперечно та
людина,
Яка любить свого
сина.
Сильна, мужня, що
все знає
І мене всього
навчає.
Вміє гарно
майструвати —
Це мій любий рідний
тато!
Ми любим вас,
кохані тата!
Ми вам бажаємо
здоров’ячка багато.
Ми хочемо, щоб
завжди ви раділи
І щоб в житті
ніколи не хворіли.
Пісня про тата
Вчитель. «Один в полі не
воїн, говорить народна мудрість, - тому часто, свої життєві проблеми наші діти
вирішують за допомогою мудрої поради, старшого брата чи сестри.
З сестричкою ми,
наче риба з водою.
Одні в нас і думи,
і мрії.
Немає секретів з
моєю сестрою,
А спільні в нас
ігри й надії.
Ми в дружбі і
радості з нею живемо,
Вчимося, співаєм,
читаєм.
Ми шиємо з нею,
малюєм, плетемо
І завжди усе ми
встигаєм!
А як ми із братом в
родині живемо,
Ви хочете знати про
те?
В басейні ми поруч
щоденно пливемо
І ходимо на карате.
Вчимося ми добре і
кожен це знає,
Без знань не підете
в життя.
Мене доброті брат
мій рідний навчає
І мудро веде в
майбуття.
Гра на скрипці
Вчитель. Ви
любите маму, татка. Але з нетерпінням чекаєте вихідних, щоб поїхати до бабусі,
якщо вона не живуть разом із вами. Старші люди кажуть, що онуків люблять
більше, ніж дітей.
Милая бабусенько
калиновий цвіт
в тобі дорогесенька
весь наш білий
світ.
Ти наш скарб
найбільший,
ти наш цвіт живий,
Ти наша перлина,
образ дорогий.
Я про бабусю хочу
розказати,
Вона у нас — це
справжня доброта.
Вона все вміє,
шити, готувати,
Хоч доля у бабусі
непроста.
Які пісні вона для
нас співає!
Які казки приходять
з нею в сни!
Вона історії,
легенди різні знає,
А в погляді її —
тепло весни.
Пісня про бабусю
Вчитель. Кожен з нас добре
знає своїх дідусів, невтомних трудівників, скарбничих, мудростів нашого народу,
зберігачів домашніх традицій, цікавих казкарів.
Я розкажу вам про
свого дідуся,
Бо він у мене
справжній трудівник.
І я у нього
працювати вчуся,
Й тримати слово, як
дідусь, вже звик.
Тож з дідусем
завжди ми разом всюди,
І нам удвох і горе
— не біда!
Про нас тепер уже
всі кажуть люди:
«Старий з малим —
це нерозлийвода!»
3овсім не
старенький
Любий мій дідусь,
Ми з ним добрі
друзі
і я цим горжусь.
Він такий розумний
Все на світі знає,
Бо книжок багато
Він завжди читає.
Я вітаю свого діда,
І таке йому скажу –
Ти хороший, ти
ласкавий,
Ти привітний,
гарний, славний,
Будь здоровий – не
хворій,
Дідусенько рідний
мій!
Пісня про дідуся
Не думайте, що наші
дідусі й бабусі уже старі, і нічого не розуміють у тендітному житті. Пропонуємо
вам переглянути сценку про дуже сучасних бабусю і дідуся.
Зубрить дід англійську мову,
Хоч йому вже близько ста.
З словником казки дитячі
Помалесенько чита:
- Пліз, гет май шюз, мендід,
бабо! –
Раз повів він мудру річ.
Баба злиться: що це значить?
- Постав валянки у піч.
Вранці бабадіда будить:
- Гей, о’кей! Шурлей-мурлів!
Дід питає: - Що то значить?
- Правий валянок згорів.
Пам’ятайте, що між батьками завжди повинна бути взаємоповага, а то іноді вони в
чужому оці скалку бачать, а у своєму і не помічають колоди.
Мати шиє, поруч сидить батько і дає поради:
- Не поспішай, візьми тррохи вліво, пильнуй, щоб голка була від краю на
півсантиметра...
- Ти що здурів? Ти ж зовсім не вмієш шити, а вчиш мене?!
- Але ж і ти не вмієш водити машину, а постійно вчиш мене, коли я за
кермом.
Вчитель. Дивлячись на
батьків, діти вчаться як треба поводити себе з дідом і бабою. Саме батьки є для
дітей прикладом у цьому. Як ви поводитеся зі своїми батьками так і ваші діти
будуть поводитися з вами.
- Був собі дід, а в
нього був син жонатий. Дід був такий старий, що сам себе обійти не міг. От
сидить одного разу чоловік із жінкою та й каже:
- Що ми будемо з
батьком робити, тяжко зі старим, те йому подай, те принеси, а він ще й не думає
вмирати.
- Знаєш що? Візьми
корзину здорову. Знімеш його з печі, та й у корзину . Винесем його на холод,
може простудиться і вмре .
- Так вони і
зробили. А маленька онучка все те бачила. От,
одного разу питають батьки доньку:
-Що ти там робиш
доню?
- Оце - корзина, а оце - дідусь! Це як будете вже такі
старі, як дідусь, то я тоді й вас - у корзину, тай винесу на мороз.
- А батьки й за голову схопилися! Тож пам'ятайте, дорогі
батьки, ми вчимося у вас, як треба поводитися з бабусею і дідусем.
Найбільша нагорода
для ваших дітей – це час який ви проводите разом. Забудьте на хвилину, що ви
поважна і доросла людина, станьте на деякий час, таким же малюками, як ваші
дітки, і саме цей час вони проведуть разом з вами, ваші діти назвуть щасливим
дитинством.
Грали хлопці в
татовіз,
У найшвидший
татовіз,
У найкращий
татовіз:
їхав Рома, тато — віз.
Довго тато
сперечався,
Не бажав як слід
пихтіти,
Але потім
розійшовся
— Що не можна і
спинити.
Збили шафу.
Впало крісло,
Стало нам в кімнаті
тісно,
Ми рушаємо надвір —
Лиш пилюка
навздогін.
Татовіз мій швидко
мчить,
Наче вітер, він
летить.
А додому поспішали,
На порозі стріли
маму.
Вона дуже
здивувалась:
Де ви були? Що тут
сталось?
Тато швидко
відповів:
- Ми промчали сто
країн,
Подивились білий
світ...
—
Молодці,— сказала мама,— У
пилючці, без чобіт.
За границею
катались,
Доки брюки не
порвались. Кинули мене саму...
—
Отже так! — сказала мама.
У неділю і я із
вами Покатаюсь досхочу Ще й на місяць полечу
Пісня сім’я
Вчитель. Нажаль, реалії
нашого сьогодення, змушують нас у поті чола, заробляти на хліб насущний, і дуже часто ми приділяємо
своїй роботі набагато більше часу, ніж своїй сім’ї. А ваші діти дуже потребують вашої уваги,
вашої любові і трішички більше вашого часу.
Коли начальником я
б стала
Хоч на одну годину.
То я б одразу
наказала
Закон ввести
єдиний:
У дні святкові й
вихідні
Батьків не
допускати
Без нас в кіно, на
стадіон,
Чи до куми на
свято.
Ще й входи всюди б
розписала
Словами охоронними:
"Вхід без
дітей для всіх батьків
сурово
заборонений"
Ви нас теж любіть
рідненькі,
Бо ми діти
дорогенькі,
Хочем бути на вас
схожі
І як ви, такі ж
хороші.
Вчитель. Пропонуємо вам
провести декілька хвилин разом з гарним настроєм і веселою посмішкою.
Ігри
Не скупіться на
добрі слова,
Бо у світі так мало
тепла,
Лиш від рідної хати
Та від лагідних рук
мами й тата.
І коли згрубіла
наша мова,
їй здобудьте ласку
із грудей.
Бережіть їх від
злого слова,
Бо найглибші рани
від дітей.
Тато розуму навчає,
мама приголубить.
Ніхто мене так на
світі,
як вони не любить.
Пісня про тата
Вчитель. Промайне 10, 20, 50 років, зітруться у нашій
пам’яті багато подій, забудуться люди, зустрічі. Але щоб не трапилося у житті,
ви завжди повертайтеся у світ свого дитинства до рідної берегині, до своїх
батька й матері. Пам’ятайте хто ми, чиїх батьків сини і дочки.
Приїжджайте частіше
додому.
Щоб не мучила
совість потому.
Ні грошей не
привозьте, ні слави,
Будьте з рідними
ніжні й ласкаві.
Пригадайте
дитинства стежини.
Поцілуйте
батьківські сивини.
Зачерпніте водиці з
джерельця.
Прихилітеся серцем
до серця.
Бо не вічні ні
батько, ні мати.
Завтра можете їх не
застати
Щоб не мучила
совість потому –
Приїжджайте частіше
додому.
Кохана матусю і
рідний татусю,
І наші хороші
дідусь і бабуся!
Бажаєм вам радості,
щастя й любові.
Бажаєм, щоб завжди
були ви здорові!
Хай Бог охороняє
вас від злого,
Хай світить сонце і
колосяться жита.
Щоб були ви щасливі
і здорові
На многії і многії
літа.
Вчитель. Насправді не
важливо, до якої релігійної конфесії належить людина, важливо аби вона,
сповідувала закони Божої любові, любові до людей, до правди, до справидливості
і добра. На протязі навчального року дівчатка нашого класу, які займаються в
гуртку «бісероплетіння» вишивали для своїх батьків у подарунок ікони. Вони теж
стануть оберегами у вашому домі.
Ісусику любий,
Ісусику милий, усі ми в поклоні
До Тебе підносим
маленькі долоні.
І молимось щиро за
маму, за тата,
За діда, бабусю,
сестричку і брата,
За всіх, кого
любим,
За всіх, хто нас
любить,
Що нам помагають і
ніжно голублять.
Спасибі вам,
дорогенькі,
що ви тут сьогодні
з нами.
До вас наше щире
слово:
любі, рідненькі,
будьте здорові!
Спасибі вам за
роботу,
за руки ваші й
турботу.
За те, що вдома
повсякча
ви так піклуєтесь
про нас.
Хоч часом ми
буваємо нечемні
І дуже ви
хвилюєтесь за нас,
Але у серці знаємо
напевно:
Ми більше радуємо
вас.
Ми любимо Вас і
зичим
Хай усмішка сяє на
ваших обличчях.
Здоров’я міцного ми
вам бажаєм
І все, що вам
треба, хай кожен з вас має.
Щоб настрій завжди
був веселий, хороший,
щоб в кожній кишені
водилися гроші!
Ми любим за все вас:
за строгість, за ласку,
хай буде життя ваше
схожим на казку!
Вчитель. Як
добре дітям у родині,
Тут
так цікаво й весело всім нам,
Тому
вклонитися доземно ми повинні,
За
диво й за життя своїм батькам.
Батьки
для нас це найдорожчі люди,
Вини
піклуються і думають про нас.
І
хай завжди в нас тато й мама буде,
Й
ніколи світлий не проходить час.
Мій отчий дім! Ти
дав мені усе.
Моя Вкраїна піснею
багата
Ввійшла у серце
співом голосним.
Як та любов, яку
дарує мати.
Якщо памятаєш про
свій родовід,
І звичаї родинні,
Пильнуй, як зійницю
батьків заповіт,
І вірно служи
Україні.
